.

Настасья Агапова

В зимовому небі бачу твоє ім'я. В задимлених зорях, що з присмаком оксамиту, я стільки разів знаходив, а потім, пробач... Втрачав. Та нині живу надіями оповитий. І поки самотньо, смакуючи кожен вдих, ти вчися знаходити краще в нікчемних людях, світ майже зібрався. Я в ньому блукати звик. За це мене, може, колись осудять. І навіть коли між нам зостався пил, ти зможеш знайти в обіймах моїх домівку. Час тихо стікає, хоча, він вже вкотре сплив. Я знову рахую до трьох. Та з віком Навчаюся жити без присмаку та жалю. Без болю між ребер та гулу в свинцевих скронях. Знов хочу почути за що я себе гублю. Світ майже скінчився для міста мого — героя.

2022-10-12 21:32:44

10

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Настасья Агапова

дуже дякую

Відповісти

2022-10-12 23:39:01

1

Лео Лея

Перечитала тричі, насолоджуючись кожним словосполученням💖👏

Відповісти

2022-10-13 06:40:53

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11169

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2505