Тиша

Настасья Агапова

Я досі мрію що згодом настане тиша. Повна. Безлюдна. Неначе пішов під лід. З кожним ковтком повітря зникає. Гли‌бше вже не пірнути, ступаю вбрід, Щоб босі ноги чіпляли шматки сузір'я, а десь в легенях застигла кров. Там я маленька, принаймі, вірю що клятий лютий скінчиться. Знов Теплі долоні закриють дитячі очі. Мабуть, достатньо біди на короткий вік. Хтось тихо плаче і щось шепоче, мені неможна дивитись. Вбік Відпливають усі страждання, я вас не чую скрізь гуркіт крил. Ніхто не знає, ця ніч остання? Щось гучно впало, ковтаю пил... Тиша тепер вкриває неначе ковдра, мамині руки залишись десь у сні. "Завтра до школи, навчайся добре" Знову маленька на тлі зими.

2022-09-30 16:53:24

12

0

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4282

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1822