Тиша
Я досі мрію що згодом настане тиша. Повна. Безлюдна. Неначе пішов під лід.
З кожним ковтком повітря зникає. Глибше вже не пірнути, ступаю вбрід,
Щоб босі ноги чіпляли шматки сузір'я, а десь в легенях застигла кров.
Там я маленька, принаймі, вірю що клятий лютий скінчиться. Знов
Теплі долоні закриють дитячі очі. Мабуть, достатньо біди на короткий вік.
Хтось тихо плаче і щось шепоче, мені неможна дивитись. Вбік
Відпливають усі страждання, я вас не чую скрізь гуркіт крил.
Ніхто не знає, ця ніч остання? Щось гучно впало, ковтаю пил...
Тиша тепер вкриває неначе ковдра, мамині руки залишись десь у сні.
"Завтра до школи, навчайся добре"
Знову маленька на тлі зими.
2022-09-30 16:53:24
12
0