.
Настасья Агапова
Я готовий розбитися, стрибнути у вогонь, розібрати підлогу в пошуках тих долонь, Що сплітають у грудях сонячний оксамит. Пролетіти над містом яке ще міцніше спить, ніж коли колискові лунають із вуст в уста. Най для мене вона буде стримана та проста. Найтепліша. Найкраща. Наче грудневий сніг. Я торкаюся стелі, яку від дощів зберіг. Знов рахую слова, підбираючи щось нове. Поки зліва щось б'ється, біситься та живе, згоден наче сліпий пробиратися через дзвін. Щоб побачити очі, роздивитись зі всіх сторін. Божевільний фанатик, закоханий без жалю, я хапатиму хмари, фарбами їх заллю, лиш для тої, що зранку так неспокійно спить, загорнувшись у ковдру, смакуючи кожну мить. Бо якщо є життя то, напевно, вона його спів та сенс. Я готовий сплітати долоні, губитись десь, де розтрощені вікна та білий сніг. Лиш коли вона поруч, впевнений — переміг.
2022-12-14 13:30:27
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Ось я знову читаю Ваш вірш💖 чудова поезія ніколи не набридає. В "Обране"
Відповісти
2022-12-14 13:32:12
1
Настасья Агапова
@Лео Лея дуже дякую ♥️
Відповісти
2022-12-14 13:32:28
1
Антон Шаталов
Оу, а мені класнюче🥰 Чому? Та те ж саме, що в вірші описане відчуваю
Відповісти
2022-12-15 17:41:56
1
Інші вірші поета
... . Тиша .
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12324
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2696