Пообіцяй

Настасья Агапова

Пообіцяй, що як закінчеться війна, ми вип'ємо, принаймні, десять склянок. Та босі будем бігти до вікна, в обіймах колисаючи дітей. І цей світанок Залишиться як пам'ятка журби, мов рана на вогнях кущів калини. Ми всі згадаєм як пішли сини, закривши нас. Розбивши свої спини. І кожен дім засяє мов ліхтар. Нехай горить, як наша світла воля. Най сонце вийде з-під свинцевих хмар, вкриваючи собою ті тополі, Що постраждали від немитих лап. Від тих, хто був для нас сусідом. Другом. Це просто незакінчений етап між "ні, ніколи!" та "давайте вдруге!" Пообіцяй, що зайдеш в рідний дім. Я досі пам'ятаю твої руки. Чекаю на перетині світів. Чекаю навіть серед сліз і туги. Пообіцяй, що як закінчеться війна, ми заспіваєм — недолуго, п'яно. І босі будем пити у вікна, в обіймах колисаючи світанок.

2022-10-15 10:14:13

11

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Kruhitka Dobro

Якщо почитати історію, то Росія ніколи не була другом для України, але то таке. Вірш не зовсім про те. Вірш про інше. В цілому мені зайшов

Відповісти

2022-10-19 21:45:23

Подобається

Настасья Агапова

@Kruhitka Dobro він був написаний в перші дні війни і ще з того часу я хотіла взяти в лапки. Але залишила так як є. Все ж, багато хто так вважав без перебільшення, але маю надію, що все це пройшло

Відповісти

2022-10-19 21:46:54

Подобається

Настасья Агапова

@Kruhitka Dobro і дякую за оцінку))

Відповісти

2022-10-19 21:47:07

Подобається

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3640

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1762