Пообіцяй

Настасья Агапова

Пообіцяй, що як закінчеться війна, ми вип'ємо, принаймні, десять склянок. Та босі будем бігти до вікна, в обіймах колисаючи дітей. І цей світанок Залишиться як пам'ятка журби, мов рана на вогнях кущів калини. Ми всі згадаєм як пішли сини, закривши нас. Розбивши свої спини. І кожен дім засяє мов ліхтар. Нехай горить, як наша світла воля. Най сонце вийде з-під свинцевих хмар, вкриваючи собою ті тополі, Що постраждали від немитих лап. Від тих, хто був для нас сусідом. Другом. Це просто незакінчений етап між "ні, ніколи!" та "давайте вдруге!" Пообіцяй, що зайдеш в рідний дім. Я досі пам'ятаю твої руки. Чекаю на перетині світів. Чекаю навіть серед сліз і туги. Пообіцяй, що як закінчеться війна, ми заспіваєм — недолуго, п'яно. І босі будем пити у вікна, в обіймах колисаючи світанок.

2022-10-15 10:14:13

11

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Kruhitka Dobro

Якщо почитати історію, то Росія ніколи не була другом для України, але то таке. Вірш не зовсім про те. Вірш про інше. В цілому мені зайшов

Відповісти

2022-10-19 21:45:23

Подобається

Настасья Агапова

@Kruhitka Dobro він був написаний в перші дні війни і ще з того часу я хотіла взяти в лапки. Але залишила так як є. Все ж, багато хто так вважав без перебільшення, але маю надію, що все це пройшло

Відповісти

2022-10-19 21:46:54

Подобається

Настасья Агапова

@Kruhitka Dobro і дякую за оцінку))

Відповісти

2022-10-19 21:47:07

Подобається

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

49

1

15323

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2697