Відчуття

Настасья Агапова

Вимкнути світло. Нехай через тишу голосно рветься падіння зірок. Вимкнути все, намагаючись двічі не скласти руки. Не збити зв'язок Між чимсь космічним, забрудненним пилом. Чимсь, що насичує попілом день. Я відчуваю як кожну годину з диму зростають судини легень. Я відчуваю як дихає пекло, як розриваються сотні планет. Наче тихенько, але так запекло, що вигинає від болю. Хребет Майже забув як тримається тіло. Що цьому світу забракло жалю. Ми безнадійні, але так сміливо кинуті сонцем. Я досі палю, Хоч розумію що дихати важко. С кожним ковтком відчуваю... Цейтно́т. Ти у мовчанні залишься, будь ласка. Ми там зустрінемось, чуєш, от-от Небо зламає світилами землю, витратить шанс на видих та вдих. Це має сенс, коли вмерти приємно. Світ мій скінчиться в колінах блідих.

2022-10-20 19:46:28

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олег Шаула

Так сумно але так майстерно 🥺

Відповісти

2022-10-20 19:47:56

1

Лео Лея

Чудовий вірш. При читанні пробуджує глибокі емоції. Та й сам виклад захоплює своєю мелодійністю і ритмічністю.💖

Відповісти

2022-10-21 02:40:35

1

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

1581

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

15933