Відчуття
Настасья Агапова
Вимкнути світло. Нехай через тишу голосно рветься падіння зірок. Вимкнути все, намагаючись двічі не скласти руки. Не збити зв'язок Між чимсь космічним, забрудненним пилом. Чимсь, що насичує попілом день. Я відчуваю як кожну годину з диму зростають судини легень. Я відчуваю як дихає пекло, як розриваються сотні планет. Наче тихенько, але так запекло, що вигинає від болю. Хребет Майже забув як тримається тіло. Що цьому світу забракло жалю. Ми безнадійні, але так сміливо кинуті сонцем. Я досі палю, Хоч розумію що дихати важко. С кожним ковтком відчуваю... Цейтно́т. Ти у мовчанні залишься, будь ласка. Ми там зустрінемось, чуєш, от-от Небо зламає світилами землю, витратить шанс на видих та вдих. Це має сенс, коли вмерти приємно. Світ мій скінчиться в колінах блідих.
2022-10-20 19:46:28
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
Так сумно але так майстерно 🥺
Відповісти
2022-10-20 19:47:56
1
Лео Лея
Чудовий вірш. При читанні пробуджує глибокі емоції. Та й сам виклад захоплює своєю мелодійністю і ритмічністю.💖
Відповісти
2022-10-21 02:40:35
1
Інші вірші поета
... . Занадто неповний .
Інші поети
Ruslan Korzh
@Ruslan_Korzh
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3238
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1392