.

Настасья Агапова

Я в кожній дитині ладна бачити лиш себе. Ту залякану смутком та вбиту на осуд світу. Не дорослу, що в місті вінки плете з пари рим та лахміття. Звідти Вже ніколи не зникне щурячий слід тих, що тягнуть додому "набуті" статки. Хто цілує дружину, в обіймах стискає всіх. Тільки очі у нього тварини. Ката. Чиї руки тримали зброю немов вона, є останнім судом для сотень живих та мертвих. Хто ломився в оселі, стояв у шматків вікна. Хто хотів лиш вбивати. Посібник смерті. Він приїде додому. Надвечір чекає стіл з тим, що взяв для своїх. Із купи дрібниць-трофеїв.. Посміхнеться зубато, а нам тут забракло слів. Замість них проростуть з-під землі лілеї. Будуть снитися звіру кожну весняну ніч, поки вщент не розколють кожну, ти чуєш, кістку. А я буду писати, з кожним ладнати міст, набиратися сили, тривоги, змісту. Та я буду писати навіть якщо згорить кожна бісова клітка від болю, або під дулом: "Наша лють не загине, а буде ламати всіх, хто колись піддавав цих людей тортурам"

2022-09-29 23:37:58

9

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Читаю з болем у серці 😢

Відповісти

2022-10-02 06:18:05

1

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8407

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1696