....

Настасья Агапова

Із спогадів тільки німе метро. І я лиш до тебе біжу, забувши останній потяг, На станцію "Вічність", якої, здавалося не було, з тієї хвилини як ти посміхнулася там — навпроти. І я лиш до тебе, з тобою і тільки "за", Минаючи черги. Для мене вони, ти знаєш, такі тортури... А в пам'яті небо, квиток, вокзал, холодні зап'ястя. Обійми палкі, що гублять В мені кожен день той залізний нерв, що став би, ще трохи, шматком металу. А я на пероні, можливо, тоді помер. Пройшло стільки днів, цигарок та кави, Щоб знову навчитися вірить твоїм очам. Щоб знову зустрітись, забувши за кляті квіти. На станції "Вічність" я довго тебе чекав. Так довго, що раптом скінчився квітень.

2022-10-02 08:02:08

14

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Настасья Агапова

@Олег Шаула російській частині сурджбуку😏

Відповісти

2022-10-02 08:06:16

1

Лео Лея

Уся історія життя в одному вірші. 👏👏👏

Відповісти

2022-10-02 09:30:16

1

Сорока

Пані авторко дозвольте писати вам компліменти під цим і кожним наступним віршем

Відповісти

2022-10-04 12:21:45

1

Схожі вірші

Всі

Holy

МОРГАН РЕЙ

Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.

57

4

8154

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2255