See you tomorrow
Я б перебула з тобою до завтра і все міжсезоння вкрила півморем. І перенасичення, і прохолоду залишила би за межами кімнати, Аби ти ніколи не відчував, як сповите повітря меланхолією. Бо тілу властиво проявляти свою слабкість. Я б кожне твоє сум’яття перерахувала, аби не було причини Тіні ковзати на внутрішній стороні зіниці. Я б крадькома молитвою вигнала твій біль, Щоб світло в тобі не згасало, а серце не вицвіло.
2021-02-06 10:30:14
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2504
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8938