She
Правда старіє, ділиться на окремі частки і зморшкуватістю торкається краю стін, затерпає на згині в недосконалій конструкції темряви, говорить з Богом, коли нема кому розповісти, що порушено затишок і ти один, - а на дворі лютий висне, сніжить, тримає весну за лікті. А коли заплющуєш очі, аби з точністю пригадати механізм тепла, Коли воно крутиться на діафрагмі серця - Згорни з собою в минуле посіяний холод, відчуй помах крил, Бо зима схожа на нежить і з часом зникне. Раптово зникне.
2022-02-09 09:53:53
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Файно...
Відповісти
2022-11-10 15:06:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1392
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12371