Абрикоси
Владислава Тріус
Вибираю абрикоси своєї душі з твого волосся-трави і думаю: "Боже, лишень вбережи, лишень заступи і закрий від негод його мовчазний рот. Поцілуй його руки, подзьобані тим, що робили й томились крізь ночі і дим. Лишень захисти й течією ріки віддай всі печалі мені". Ти заплющуєш очі, а цвіт абрикос, що з волосся-трави вибираю, куйовдить мій голос, і з неба хтось говорить: "Таки заступаю".
2022-10-09 15:48:01
6
0
Інші вірші поета
Забуття Твої "Мурки" Твоє сонце Привіт
Інші поети
Схожі вірші
Всі
І сиділи, курили
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.
63
17
4168
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3192