Сварка
Заплітай пшеницю мені у волосся і цілуй мої плечі дощем Ми живемо за тим як уже повелося ніч за ніччю і день за днем Поливай бузки, говори про гроші – поєднуй небесне й земне, Хай проходять повз чиїсь листоноші, відпускають тебе і мене. Позривай зірки, покидай під ноги, бо земля теж бажає тепла, Я собі сама намалюю роги, хоч і знаю, що я – твоя. Ти ж малюєш мені мої голі плечі і босоніж ведеш по траві, Чи то я, чи то ти, чи любов чи то втечі, чи кохані, а чи вороги? Я зриваю жасмін, ти смієшся до сонця і немає у цьому жалю Хоч зірки, хоч бузки, Хоч небесне, хоч гроші, хоч в Пеклі, чи хоч у Раю ти вплітаєш пшеницю мені у волосся, по тобі розтікаюсь дощем, Я твоя, а ти мій, так уже повелося, ніч за ніччю і день за днем.
2021-05-19 21:08:04
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роман Тихий
Дуже ніжно, дуже сонячно не дивлячись на сварку і краплі дощу...
Відповісти
2021-10-31 11:12:34
1
Владислава Тріус
Відповісти
2021-11-07 12:19:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1290
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3336