Чай
Владислава Тріус
Іноді мені здається, що в твоїй голові індійський чай. І, можливо, про те і йдеться, Коли згадуєш Рай. Іноді чітко знаю: ти мені на плечАх розтопив шоколад. І, можливо, то все, що я маю - лиш ти й листопад. Іноді з неба, чую, пада сніг в помаранчевий сад, але поки ще сонце цілує, грій чай і топи шоколад.
2021-10-30 07:43:59
3
0
Інші вірші поета
Наливаючись небом... Ніч і вереда Манюня Забуття
Інші поети
Kristin
@Khris_K
نوارس
@NWARSS
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2285
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2561