Cьогодні була гроза...
Владислава Тріус
Сьогодні була гроза Я б дивилась, як ти спав, Доки молот свій опускав, Тор, що в небі зброю кував. Сьогодні був сильний Дощ Я б зварила тобі борщ, Доки Фрея з підземних товщ, Підіймала до неба хвощ. Сьогодні була ніч, Я б топила тобі піч, Доки Нотт з твоїх потойбіч Була з нами двома віч-на-віч. Хоч сьогодні був сильний грім, Твій німб освячував дім, Доки я, крізь базальтовий дим, Мліла тобою одним. 04.07.20
2021-03-09 20:38:29
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Владислава Тріус
дякую ☺️
Відповісти
2021-07-20 06:12:46
Подобається
Інші вірші поета
Немає У передвір'ї сну Ніч і вереда Він був колючий, вона була ніжна...
Інші поети
Юрий Voituk
@yura2016_voituk
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2901
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2213