Човен

Владислава Тріус

Іноді, коли я згадую сонце, Воно досі плутається в твоєму волоссі, Чорному, як нафта, волоссі, Темному, як пекло, волоссі, Вугільному, як твоя душа, волоссі, …І плететься колоссям. Це видиво, попри всі часи, Ще створює мед у моїй душі, Втомленій, як мандрівник, душі, Втоптаній, як подорожній пил, душі, Безхатній, як вітер, душі …і лягає в кущі. Це видиво ,попри всі думки, Наповнює серце рікою з бузків, Ніжних, як твої руки, бузків, Глибоких, як твої очі, бузків, Крислатих, як твої шляхи, бузків, …і стіка до провулків вузьких. Ця бузкова ріка, що на весну здійснює замахи, Я не чую її, я не чую її запаху, Потрібного, як вода, запаху, Жаданого, як повітря, запаху, Необхідного, як спрага до життя, запаху …і позбуваюся запалу. Але мені буває таки сутужно… Після стількох років перебування у цій бузковій ріці без запаху мені досі здається, що я от-от побачу твій човен.

2024-04-09 19:13:39

Інші вірші поета

Молитва/Лови На душі гріх, за вікном сніг... "Бувають німби, бувають роги..." Людина

Інші поети

Женя Закарян

@Evgenia_zakaryan

J. Allman

@jj_allman

Artyom Verson

@artymm

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16955

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3103