Човен
Іноді, коли я згадую сонце,
Воно досі плутається в твоєму волоссі,
Чорному, як нафта, волоссі,
Темному, як пекло, волоссі,
Вугільному, як твоя душа, волоссі,
…І плететься колоссям.
Це видиво, попри всі часи,
Ще створює мед у моїй душі,
Втомленій, як мандрівник, душі,
Втоптаній, як подорожній пил, душі,
Безхатній, як вітер, душі
…і лягає в кущі.
Це видиво ,попри всі думки,
Наповнює серце рікою з бузків,
Ніжних, як твої руки, бузків,
Глибоких, як твої очі, бузків,
Крислатих, як твої шляхи, бузків,
…і стіка до провулків вузьких.
Ця бузкова ріка, що на весну здійснює замахи,
Я не чую її, я не чую її запаху,
Потрібного, як вода, запаху,
Жаданого, як повітря, запаху,
Необхідного, як спрага до життя, запаху
…і позбуваюся запалу.
Але мені буває таки сутужно…
Після стількох років перебування
у цій бузковій ріці без запаху
мені досі здається,
що я от-от побачу твій човен.
2024-04-09 19:13:39
1
0