А знаешь, я устал себя жалеть
А знаешь, я устал себя жалеть. Рыдать, как безутешный арестант. Ты жизнь, что мною пройдена на треть, Из камня превратила в бриллиант. Судьба нам развела в груди пожар, За нами выбор – тлеть или сгорать. Как ни крути, любовь – небесный дар. А дар небес опасно отвергать. Такая страсть возможна раз за жизнь. И то бывает, знаешь, не у всех. Чем горько плакать – лучше улыбнись. Любовь – она чиста, как Божий смех. Не знаю, что нам завтра принесёт. Дверь во вчера уже закрыта на засов. Пусть я простой влюблённый идиот, Но я счастливее всех в мире мудрецов.
2023-02-02 19:31:14
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8042