АКУТАҐА́ВА
Андрій Лаврик
На підвіконні забута кава, Час зупинив звичний рух планети. Переді мною Акутаґа́ва – Розповідає свої секрети. Смачна печеня шкварчить в пательні, Певно, вчинити хоче пожежу. А я читаю «Муки пекельні», І за митцем Йосіхіде стежу. Всі сльози стануть лише вологою, Якщо до творчості маєш хист. Коли ти йдеш власною дорогою, Життя отримує справжній зміст. Самотність діє митцю на нерви, Та знайдеш тільки коли загубиш. Щоби створити справжні шедеври, Треба убити усе, що любиш.
2023-02-12 16:11:24
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Еліна Сірик
Чудовий вірш!
Відповісти
2023-02-12 17:18:03
Подобається
просто веселка
Останній стовпчик прямо в серце...
Відповісти
2023-02-12 19:40:00
Подобається
Мартин ІДЕН
Круто!
Відповісти
2023-02-12 21:17:14
Подобається
Інші вірші поета
Есть руки конкретно для вил Печать годов на любом человеке В небе холодно звёздам жемчужным IN LOVING MEMORY
Інші поети
Серафім
@_Seraphim_
تُومِي.
@Tome_nov
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2265
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5922