АКУТАҐА́ВА
На підвіконні забута кава, Час зупинив звичний рух планети. Переді мною Акутаґа́ва – Розповідає свої секрети. Смачна печеня шкварчить в пательні, Певно, вчинити хоче пожежу. А я читаю «Муки пекельні», І за митцем Йосіхіде стежу. Всі сльози стануть лише вологою, Якщо до творчості маєш хист. Коли ти йдеш власною дорогою, Життя отримує справжній зміст. Самотність діє митцю на нерви, Та знайдеш тільки коли загубиш. Щоби створити справжні шедеври, Треба убити усе, що любиш.
2023-02-12 16:11:24
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Еліна Сірик
Чудовий вірш!
Відповісти
2023-02-12 17:18:03
Подобається
просто веселка
Останній стовпчик прямо в серце...
Відповісти
2023-02-12 19:40:00
Подобається
Мартин ІДЕН
Круто!
Відповісти
2023-02-12 21:17:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1410
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2812