CHOPIN
В небе ангелов хор Пел церковный хорал. Композитор был вор – Он сердца воровал. Он, отринувши тлен, В тайну мира проник - Гениальный Шопен. Пианист Фредерик. В каждой ноте – ожог, И на рану компресс. И заслушался Бог. И задумался бес. Как уютный приют, Как букет белых роз: Вдохновенный этюд, И ноктюрн мира грёз. На погоду плевать, И какой там режим. Человек, чтоб блистать, Должен быть одержим. Гаммы шли в круговерть, А мелизмы лились, И рыдала в них смерть, И плясала в них жизнь. Будь хоть глыбой, скалой, Великаном в сто миль, Пред любовью любой Превращается в пыль. За улыбку Жорж Санд, За её слов азарт, Гений даже талант Заложил бы в ломбард. Было счастье! Потом Были ссоры и боль. Отправлял он письмом Нежный отзвук триоль. Но молчал адресат, И, устав от измен, Сам себе стал не рад - Был, да вышел Шопен. Он подался в бега, Не учёл только лишь, Что страсть сердца строгА, От себя не сбежишь. Вскоре он дописал Свой последний диез. Частью арендовал Кладбище Пер-Лашез. Хоть лежит в тишине, Ходят слухи, что тут Духи снов при луне Соловьями поют. Мели́змы — различные мелодические украшения звука, не меняющие темпа и ритмического рисунка мелодии. Трио́ль — группа из трёх нот одинаковой длительности, в сумме по времени звучания равная двум нотам той же длительности. Множество триолей – отличительная черта творчества Шопена. Дие́з — знак альтерации, обозначающий повышение стоящих справа от него нот на один полутон.
2023-02-07 18:34:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9345
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1930