НОЛЬ ПО ЦЕЛЬСИЮ, ЛУЖИЦА У МЕТРО
Ноль по Цельсию, лужица у метро. Даже этот январь – обман. Нас зима поставила на «зеро», Как заядлый, злой игроман. Наши судьбы здесь – на рулетке чувств. Как вино любовь пригубя, Захмелел, «поплыл» и теперь мечусь То к тебе, то вновь от тебя. Мы пугливы, как контрабандисты. Дальше что? Молчишь. Я знаю сам, - Нас доставят хмурые таксисты По домам – по разным полюсам. Завывает ветер, грохочет высь В заунывном, прощальном гимне. Напоследок вечно любить клянись. Не поверю. Но ты солги мне.
2023-01-16 14:49:01
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Поэтично
Відповісти
2023-01-16 14:49:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9480
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2449