НОЛЬ ПО ЦЕЛЬСИЮ, ЛУЖИЦА У МЕТРО
Андрій Лаврик
Ноль по Цельсию, лужица у метро. Даже этот январь – обман. Нас зима поставила на «зеро», Как заядлый, злой игроман. Наши судьбы здесь – на рулетке чувств. Как вино любовь пригубя, Захмелел, «поплыл» и теперь мечусь То к тебе, то вновь от тебя. Мы пугливы, как контрабандисты. Дальше что? Молчишь. Я знаю сам, - Нас доставят хмурые таксисты По домам – по разным полюсам. Завывает ветер, грохочет высь В заунывном, прощальном гимне. Напоследок вечно любить клянись. Не поверю. Но ты солги мне.
2023-01-16 14:49:01
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Поэтично
Відповісти
2023-01-16 14:49:39
Подобається
Інші вірші поета
РАНКОВЕ СОНЦЕ Не треба драмгуртків, давай тверезо Ковш месяца черпает из реки ПРОТИВОКОШМАРНОЕ
Інші поети
Jimka_05
@Jimka_05
Melzz
@Melzz
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3900
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15816