НОЛЬ ПО ЦЕЛЬСИЮ, ЛУЖИЦА У МЕТРО
Андрій Лаврик
Ноль по Цельсию, лужица у метро. Даже этот январь – обман. Нас зима поставила на «зеро», Как заядлый, злой игроман. Наши судьбы здесь – на рулетке чувств. Как вино любовь пригубя, Захмелел, «поплыл» и теперь мечусь То к тебе, то вновь от тебя. Мы пугливы, как контрабандисты. Дальше что? Молчишь. Я знаю сам, - Нас доставят хмурые таксисты По домам – по разным полюсам. Завывает ветер, грохочет высь В заунывном, прощальном гимне. Напоследок вечно любить клянись. Не поверю. Но ты солги мне.
2023-01-16 14:49:01
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Поэтично
Відповісти
2023-01-16 14:49:39
Подобається
Інші вірші поета
Перед тим, як зануритись в сон Нежно ты звучишь А знаешь, я устал себя жалеть АЙДАРЕД
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1978
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4711