По дороге в небо
Мы идентифицируем по ранам На нас похожих – С душами наружу. Похолодало. Значит, что пора нам В толпе прохожих Затеряться в стужу. Мы слишком долго недостойных грели. Пусть ветер свищет. Нам уже не страшно. Теперь своё отвыли, отревели. Нас сделал чище Боли этой стаж. Но Мы – как котята - снова жмёмся в группки. Ведь нам так важно, Чтоб нас понимали. Вновь, повторяя прежние поступки, Идём отважно Вверх, но по спирали. Так снова повторяются дороги. Жизнь топит в блуде - Зрелищ бы и хлеба. Терзаться глупо. Мы же ведь не боги. Мы - просто люди По дороге в небо.
2023-02-11 07:35:11
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3897
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3775