Сумління
Знайомий філософ столичного інституту, Писав дисертацію «Сутність людського сумління». Він стверджував: «Кожен на світі несе спокуту Свою, та гуртовно сучасного з ним покоління» Точили ми ляси під пиво та «Єгермейстер», Він ніс, наче прапор, ідею. Волав мені «Чуєш?!? То істина, друже: сумління – воно як гейзер – Його не сховаєш, не знищиш, не заасфальтуєш.» Парирував я, що сумління – то вроджена якість Прокляття диявола, чи то покликання Боже Як схильність до чарки, чи – краще – до малювання. Воно або є, або зовсім з’явитись не може. Так, звісно, ми знали, що впертюхи – значить безумці. Та кожен натхненно лупив себе п’яткою в груди. Ми так і лишились при впевненій власній думці. А ви як вважаєте, хто з нас мав рацію, люди?
2023-02-11 11:27:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4357
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3861