Світанок розпалив мільйон багать
Андрій Лаврик
Світанок розпалив мільйон багать, Здіймає ранок сонячні вітрила. Ти їдеш у маршрутці № 5, Сховавши за спиною вільні крила. Ранкова кава, перша сигарета, Нудні обличчя, недотепні жарти. Цей ранок, ця весна і ця планета Лише для тебе. Ти одна їх варта. Юрба навколо від краси сп’яніла: Мажори, волоцюги, торгаші. І кожен з них бажав би твого тіла. А я б хотів торкнутися душі. Хай сяє кожен день, мов діамант, Дай Бог тобі щасливого випадку. А я що зміг? Лише букет троянд. Та ці слова. Залиш собі. На згадку.
2023-02-03 16:25:23
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Еліна Сірик
Як зворушливо💔
Відповісти
2023-02-03 21:04:10
Подобається
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-03 21:15:51
Подобається
Інші вірші поета
СВЯТО ХАНАМІ В УЖГОРОДІ Кофе из «Старбакса» за 120 крон В электричке НЕОТПРАВЛЕННОЕ ПРОЩАЛЬНОЕ ПИСЬМО
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12332
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4792