Світанок розпалив мільйон багать
Андрій Лаврик
Світанок розпалив мільйон багать, Здіймає ранок сонячні вітрила. Ти їдеш у маршрутці № 5, Сховавши за спиною вільні крила. Ранкова кава, перша сигарета, Нудні обличчя, недотепні жарти. Цей ранок, ця весна і ця планета Лише для тебе. Ти одна їх варта. Юрба навколо від краси сп’яніла: Мажори, волоцюги, торгаші. І кожен з них бажав би твого тіла. А я б хотів торкнутися душі. Хай сяє кожен день, мов діамант, Дай Бог тобі щасливого випадку. А я що зміг? Лише букет троянд. Та ці слова. Залиш собі. На згадку.
2023-02-03 16:25:23
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Еліна Сірик
Як зворушливо💔
Відповісти
2023-02-03 21:04:10
Подобається
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-03 21:15:51
Подобається
Інші вірші поета
ESSE QUAM VIDERI! Между многих людей распорошены Разница СЧАСТЬЕ
Інші поети
Я
@follower_number_0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2459