Світанок розпалив мільйон багать
Світанок розпалив мільйон багать, Здіймає ранок сонячні вітрила. Ти їдеш у маршрутці № 5, Сховавши за спиною вільні крила. Ранкова кава, перша сигарета, Нудні обличчя, недотепні жарти. Цей ранок, ця весна і ця планета Лише для тебе. Ти одна їх варта. Юрба навколо від краси сп’яніла: Мажори, волоцюги, торгаші. І кожен з них бажав би твого тіла. А я б хотів торкнутися душі. Хай сяє кожен день, мов діамант, Дай Бог тобі щасливого випадку. А я що зміг? Лише букет троянд. Та ці слова. Залиш собі. На згадку.
2023-02-03 16:25:23
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Еліна Сірик
Як зворушливо💔
Відповісти
2023-02-03 21:04:10
Подобається
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-03 21:15:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2213
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2498