У персонального рая диагональ 19 дюймов
У персонального рая диагональ 19 дюймов, А также игриво мигающий нам модем. И вся эта броская и виртуальная уйма Тебя замыкает в тисках электрических клемм. Масштаб эпидемии этой глобален, как сеть, - (Ассоциация с рыболовецкой снастью). Надо ж так было по тюрьмам людей запереть, Чтоб каждый сидел и дивился нежданному счастью. Трудоспособность стремится к нулю? Не диво. Глянь в «обновленья», там ждёт тебя новый прикол. Скоро доступной станет закачка пива С торрентов через карт-ридер - на письменный стол. Сухая сетчатка глаз, окоченевший ужин – Без отпечатков наших на нём зубов. Инстинкт выживанья слабей, чем инет. К тому же Нас кормит бинар по капельнице проводов. От невозможности выйти в «online» ломка - Кликом одним симптомы убрал, хворая. Реальности нашей надломлена тонкая кромка. Мир выключается, словно экран затухая.
2023-01-26 19:54:32
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6503
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7261