В иных садах, в иные времена
Все наши имена – как семена – Зарыты будут в жирный чернозём. В иных садах, в иные времена, Из-под земли мы к солнцу прорастём. Не помня ни эмоций, ни страстей, Что в прошлом нас ввергали в дикий стресс, Мы фотосинтезом заменим без затей Великий наш технический прогресс. Вином послужит чистая роса - Целительнее ангельской слезы. Научимся мы слышать голоса Цикад, кукушки, ветра и грозы. И больше не желая громких фраз, И мнением не дорожа чужим, Не будем разделять других и нас, Поняв одно: наш мир непостижим.
2023-02-12 08:31:11
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13020
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6196