В иных садах, в иные времена
Андрій Лаврик
Все наши имена – как семена – Зарыты будут в жирный чернозём. В иных садах, в иные времена, Из-под земли мы к солнцу прорастём. Не помня ни эмоций, ни страстей, Что в прошлом нас ввергали в дикий стресс, Мы фотосинтезом заменим без затей Великий наш технический прогресс. Вином послужит чистая роса - Целительнее ангельской слезы. Научимся мы слышать голоса Цикад, кукушки, ветра и грозы. И больше не желая громких фраз, И мнением не дорожа чужим, Не будем разделять других и нас, Поняв одно: наш мир непостижим.
2023-02-12 08:31:11
1
0
Інші вірші поета
В ЭТОМ ГОРОДЕ ... Звучи В твоём городе архитектура барокко Оставь условность имён и отчеств
Інші поети
Truth13
@Truth13
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1732
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4618