Я іду від тебе
Андрій Лаврик
Я іду від тебе, як йдуть на плаху. Наче Данко, серце собі я вирву. Самогубці так от крокують з даху. Обійму в останнє – і знову в прірву. В рефлексії, певно, дійшов до краю. Марна справа – внутрішнє судочинство. Твоя фраза звична, як від’їжджаю: «Ну ти знаєш, Лаврик, а це вже свинство!». Я і сам не радий переплетінням Злих доріг, що знову нас розділяють. Поруч із тобою я б вріс корінням, Та боги мандрівок уже чекають. Ми зустрінем хижих людей і ґречних, І складемо разом життєві мапи. Без оцих, кохана, страждань сердечних Що людина? Лисий нащадок мавпи.
2023-02-08 09:30:55
1
0
Інші вірші поета
MORS CERTA, VITA INCERTA БЕЗТЕБЯНИЕ СЧАСТЬЕИМИТАТОРЫ Мовчи. Бережи почуття. Ані пари із вуст
Інші поети
Юлія Тодер
@yuliya_toder
Artiomtseva
@Artiomtseva
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5150
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1762