Баталія
Я мрію про нас кожну мить... Сама із собою борюся. А серце так сильно щемить, Коли почуттям я здаюся. До нашої зустрічі знов Лічитиму кожну хвилину. А душу мою та любов Розбила на дві половини. Одна половина твердить: «Кохання – багаття палюче, Яке дуже швидко згорить. Тоді вже печаль неминуча. І спалить тебе, обпече. Нікого любов не шкодує. Вбиває і ранить. А ще Розлуки хвилини дарує». А інша частина моя Шепоче: «Любити – прекрасно. Любов подарує життя, Любов не буває нещасна. Любов милосердна і скрізь Самотні серця возз'єднає. Любов подарує, крім сліз, Вогонь, що усіх зігріває». Подобаєшся ти мені. Зізнатись у цьому боюся. І завжди я, навіть у сні, Сама із собою борюся.
2020-04-02 20:24:27
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Asteriya
Боже, як кльово!😍 Це надзвичайно!😳 Незрівнянно!💫 За кілька тижнів кращого ще не читала!🤤 Браво, дякую!✨👏 Якщо що, колись зможу навіть до якоїсь із книг використати, якщо ти не заперечуєш?:33💞🔥
Відповісти
2020-04-02 20:48:54
1
Rin Ottobre
@Asteriya ого, звичайно) дякую ❤
Відповісти
2020-04-04 21:57:26
1
Rin Ottobre
дуже приємно це читати, дякую)
Відповісти
2020-04-04 21:57:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5051
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6026