Баталія
Rin Ottobre
Я мрію про нас кожну мить... Сама із собою борюся. А серце так сильно щемить, Коли почуттям я здаюся. До нашої зустрічі знов Лічитиму кожну хвилину. А душу мою та любов Розбила на дві половини. Одна половина твердить: «Кохання – багаття палюче, Яке дуже швидко згорить. Тоді вже печаль неминуча. І спалить тебе, обпече. Нікого любов не шкодує. Вбиває і ранить. А ще Розлуки хвилини дарує». А інша частина моя Шепоче: «Любити – прекрасно. Любов подарує життя, Любов не буває нещасна. Любов милосердна і скрізь Самотні серця возз'єднає. Любов подарує, крім сліз, Вогонь, що усіх зігріває». Подобаєшся ти мені. Зізнатись у цьому боюся. І завжди я, навіть у сні, Сама із собою борюся.
2020-04-02 20:24:27
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Asteriya
Боже, як кльово!😍 Це надзвичайно!😳 Незрівнянно!💫 За кілька тижнів кращого ще не читала!🤤 Браво, дякую!✨👏 Якщо що, колись зможу навіть до якоїсь із книг використати, якщо ти не заперечуєш?:33💞🔥
Відповісти
2020-04-02 20:48:54
1
Rin Ottobre
@Asteriya ого, звичайно) дякую ❤
Відповісти
2020-04-04 21:57:26
1
Rin Ottobre
дуже приємно це читати, дякую)
Відповісти
2020-04-04 21:57:53
Подобається
Інші вірші поета
Не в книгах життя... Не питай Смерть Я твій дарунок
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1680
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1952