Голос

Rin Ottobre

"Хто в місто йде, облиш усі надії", - Побачив напис на руїнах я, Як в нечестивих заблукав краях. Привів сюди той голос, що постійно Його я чую повсякчас і всюди. Він виє, наче в морі ураган, І я попався на його обман. Не дітися від голосу нікуди... Коли я до води став наближатись В оазисі серед піску пустель, Спинився біля озера й завмер. Не стримався, аби не закричати. Тікав із міста й голос проклинав я... І от летять вперед мої роки, А мене вабить, кличе знов туди Зловісний голос. Місто все чекає. В тім озері тоді побачив я, Як гину сам у проклятих краях.

2022-10-14 07:34:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Лео Лея

Чудовий вірш👍

Відповісти

2022-10-16 15:27:54

Rin Ottobre

@Лео Лея дякую)

Відповісти

2022-10-16 19:34:29

Сандра Мей

вав😍

Відповісти

2022-10-25 17:23:43

Інші вірші поета

Твої демони Парк Забутих легенд Ранковий американо Танець

Інші поети

Chris

@khristina_khmelivska

.......

@Taegie21

aadee2

@aadee2

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13300

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2807