21.08.2022
Rin Ottobre
В центрі Києва знов барикади, В Миколаєві чутно сирени. Розриваються поруч снаряди Над весняним скривавленим небом. Маріуполь тримає удари. У Чернігові чорно від диму. Це не фільм, а жорстока реальність, У якій ми хотіли лиш жити. І зів'ялими квітами люди Назавжди під ракетами впали В Ірпені, у Херсоні чи в Сумах... А тій нечисті мало, все мало. Та допоки у небі блакитнім Сходить жовтогарячеє сонце, Переможемо - вільні і сильні. І за кожного ми помстимося.
2023-03-15 22:32:42
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Гарний і патріотичний вірш.
Відповісти
2023-03-16 08:59:35
1
Rin Ottobre
@Н Ф дякую.
Відповісти
2023-03-16 12:24:11
1
Інші вірші поета
Додолу осипалися пелюстки сліз Червоне і чорне Парк Забутих легенд Остання осінь
Інші поети
tata
@tata4u
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2272
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13396