21.08.2022
Rin Ottobre
В центрі Києва знов барикади, В Миколаєві чутно сирени. Розриваються поруч снаряди Над весняним скривавленим небом. Маріуполь тримає удари. У Чернігові чорно від диму. Це не фільм, а жорстока реальність, У якій ми хотіли лиш жити. І зів'ялими квітами люди Назавжди під ракетами впали В Ірпені, у Херсоні чи в Сумах... А тій нечисті мало, все мало. Та допоки у небі блакитнім Сходить жовтогарячеє сонце, Переможемо - вільні і сильні. І за кожного ми помстимося.
2023-03-15 22:32:42
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Гарний і патріотичний вірш.
Відповісти
2023-03-16 08:59:35
1
Rin Ottobre
@Н Ф дякую.
Відповісти
2023-03-16 12:24:11
1
Інші вірші поета
Бариста R Солодке літо Я щаслива
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2003
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2659