Зорі в очах
Rin Ottobre
Ці зорі у очах твоїх. Тепло і ніжність бачу в них. А посмішка твоя... Моя. І зорями милуюсь я. Сяйливий погляд, серця стук І дотик легкий твоїх рук. Все, що у серці, на душі, На тілі пальцями пиши. Рум'янець ніжний на щоках, Коли казатиму я "так". В очах - зірки, тремтять вуста... Нічого більше не питай, Лиш обійми мене, цілуй Гарячих трепіт тіл відчуй. Кохання наше - крізь роки. І у твоїх очах - зірки.
2020-07-12 11:44:45
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Asteriya
В закладки 👌💞👀🔥😳😍❤️
Відповісти
2020-07-16 12:19:12
Подобається
Інші вірші поета
Ніч Самайна Я щаслива Він завжди п'є пахучу каву... Горизонти
Інші поети
Aila
@aila4u
Lou
@TomatoSoup
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5166
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1952