Захід сонця
Осіннє сонце ген за небокраєм.
Багряний диск - величний, недосяжний -
Так неохоче небо покидає
В німому і тужливому прощанні.
Вітри примхливі - пристрасні й колючі.
Женуть вони кудись бузкові хмари,
Що сонце пожирають неминуче,
Крадуть вечірні золотії барви.
Темніє світ. І навіть час спинився.
Палають лиш далекі горизонти.
Осіння ніч вже розправляє крила,
Запалює бліді й холодні зорі.
Закінчився осінній день короткий.
Як кораблі, в небеснім океані
Пливуть неквапом, горді та самотні,
Наповнені дощами, чорні хмари.
2021-09-23 06:32:26
11
0