Ти навчила мене...
Ти навчила мене в дива вірити, Йти за покликом серця завжди, Свої мрії плекати, леліяти, Берегти від печалі й журби. Ти навчила мене мови ніжності І цілунків незнані слова. Щоб пізнати тебе, мало вічності. Ти єдина така. Ти одна. Ти навчила кохати. Кохатися В сяйві сонця і в світлі зірок. Ти навчила всього. Тепер знаю я, Як свою дарувати любов, Як тобі, моя панно, зізнатися: Ти мій всесвіт, душа, моє все. Твого тіла неспішно торкатися Так, як ти колись вчила мене.
2021-02-10 22:05:06
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3428
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3293