Диявольський зв'язок
Відчуваю тебе, наче власні закляклі долоні, через відстані біль твій пронизує мій хребет. Мої очі під ранок спустошені та червоні і бажання з'являється пізнати смаки сигарет. Але я буду сильною, у мені, мовляв, внутрішній стрижень. Я не маю тривоги чи злого передчуття, бо я знаю, що є в тобі щось незламне і хиже, що завжди спонукатиме тебе обирати життя. Цей зв'язок, що між нами диявольський, небезпечний. Я тяжіння такого не відчувала до нині. Я не знаю, чи ці всі зізнання доречні, я виймаю слова зі своєї душевної скрині. Звідкіля те знання в голові, що тебе я зустріну, чи напишеш мені, чи торкнешся мене ось так? Ти долаєш свій страх серед вибухів і руїни, від усіх закриваючись, мов їжак. То, мабуть, не відчує ніяка досвідчена відьма - те, як я відчуваю тебе, як за тебе болить. Так кортить розчинитись в твоїх ведмежих обіймах і не знати страху, ані кривди оцих лихоліть...
2022-12-08 01:23:06
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Богута
Гарний вірш
Відповісти
2022-12-08 10:10:33
1
Nadine Tikhonovitch
Розумію цей вірш. Скоріше на жаль, але розумію.
Відповісти
2022-12-14 02:06:31
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2642
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4408