...
Роузі Рей
Я зроблю усе можливе, І ти ще трохи дишеш.. Я хочу прогулятись по морю, І чую я криваве горе! Ти завів мене на небеса, Цього я хотіла сама.. Як тобі зізнатись в цьому? Що мовчати я не взмозі.. Ти солодке печиво із перцем, А я здобуду горе з кретом.. Ти зізналась мені що ненавиділа.. А я звела і зненавиділа.. Ти що ночі кижалась від кошмарів А я в свою чергу від снів.. Я так хотіла стати кимось, А стала ніким,і німим привидом снів.. Ти казала й повторювала що ночі мені, "Я пам'ятатиму тебе завжди"
2023-12-16 19:28:57
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Вав 🤩
Відповісти
2023-12-16 21:04:34
1
Роузі Рей
@Регіна Касі хм...не розумію думки..🤔
Відповісти
2023-12-17 09:24:34
1
Роузі Рей
@Регіна Касі аа😁
Відповісти
2023-12-18 05:55:38
1
Інші вірші поета
Я стану.. Пісня Психіка смертних людей ІІ частина Як же набридло.. Я заберу тебе з собою
Інші поети
Moi
@Moi_2000
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Уляна
@Ulyana_New
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1546
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1678