Тінь серед весни
Роузі Рей
Я йду по закинутих,вулицях..бачу.. Як тінь серед весни пісню співає.. Хочу підійти але не встигаю.. Немає тіні розчинилася з вітром, Я не встигла підійти попросити пробачення.. Вона не зникає у моєму серці, Я вірю що вона жива!! Не втрачаю надії.. Вона так і манить мене.. Затягує до себе,попри що.. Її тінь є вічністю в моєму серці..
2023-06-10 08:38:25
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
Наче сама у себе пробачення попросила... Я так це відчула... Тепер важливо - пробачити собі, та йти далі. Сил тобі, натхнення та віри в себе!
Відповісти
2023-06-10 12:39:39
3
Генрі крадієць сенсу
Дуже цікаво... неочіковані сенси, метафори. Сподобалось ♡°•
Відповісти
2023-06-10 16:52:02
2
Роузі Рей
@Генрі крадієць сенсу дякую!♡
Відповісти
2023-06-10 17:08:31
1
Інші вірші поета
"Моє шосе" Ревренсія Ти-космос Fortepiano
Інші поети
Mila Kaminska
@kammille
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3109
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759