Ми
Ruslan Yermak
Ми жевемо там де нас немає, А де ми є не раді нам. Життя суцільна хибна штука Ніколи ти не розбереш її. Ми прокидаємось не там де відчуваєм, І кожен день блукаєм в небутті. Але ніхто того не помічає Адже ми люди ми завжди праві. Ми залишаємо в надії, що чекають, А повернувшись забуваєм всіх. Ми відвертаємося від своєї долі, А потім інших ми клянем за це. Ми робимо не дуже добрі речі, А потім хочемо прощення від усіх. Ми в підлості своє життя проводим, А потім прагнем правди на землі. Ми проміняли все на підлість І прагнемо лиш грошей та війни. Ми затоптали в землю нашу гідність І більше ми не звемося людьми. Ми віримо, що буде нам прощення, Але життя ще покарає нас. Ми станем перед Богом на крліна, Але ніколи він не пробачить нас.
2018-08-17 17:53:02
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511
Дуже гарно, правдиво.
Відповісти
2018-08-20 17:33:35
Подобається
Ruslan Yermak
Дякую
Відповісти
2018-08-20 19:49:00
Подобається
Інші вірші поета
Життя Тихий дощ (Злива) Сум
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2478
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4856