Ми
Ми жевемо там де нас немає, А де ми є не раді нам. Життя суцільна хибна штука Ніколи ти не розбереш її. Ми прокидаємось не там де відчуваєм, І кожен день блукаєм в небутті. Але ніхто того не помічає Адже ми люди ми завжди праві. Ми залишаємо в надії, що чекають, А повернувшись забуваєм всіх. Ми відвертаємося від своєї долі, А потім інших ми клянем за це. Ми робимо не дуже добрі речі, А потім хочемо прощення від усіх. Ми в підлості своє життя проводим, А потім прагнем правди на землі. Ми проміняли все на підлість І прагнемо лиш грошей та війни. Ми затоптали в землю нашу гідність І більше ми не звемося людьми. Ми віримо, що буде нам прощення, Але життя ще покарає нас. Ми станем перед Богом на крліна, Але ніколи він не пробачить нас.
2018-08-17 17:53:02
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511
Дуже гарно, правдиво.
Відповісти
2018-08-20 17:33:35
Подобається
Ruslan Yermak
Дякую
Відповісти
2018-08-20 19:49:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1251
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1556