Життя

Ruslan Yermak

Колись, усі тебе покинуть, І рідні, і твоя сім'я, Життя проходить за хвилину, Тут воно є, а ось його нема. Ніколи ти не знаєш, що робити далі, Як жити, що робити і кому сказать, Ти квапишся і квапиш щохвилини, І не помітиш, як пройшло життя. Ти прагнеш щось зробити і добитись, Проводиш дні і ночі десь в думках, Ховаєшся, втікаєш від родини, Та що там, почекають, це ж для Вас!? І так проходять дні, а потім роки, А ти втікаєш з думкою: «Для Вас». Ти забуваєш про усе на світі, Адже працюєш ти увесь свій час. Пройшли роки, а ти не розумієш, Чому між вами стихли почуття, Чому тебе не розуміють діти, Твоя кохана зовсім не твоя. Ти ж так для них старався щохвилини, Ти працював не покладаючи зусиль, Ти ж так віддав для них багато, А в них нема до тебе почуттів. Але коли ти був потрібен дітям, Коли дружина прагнула тебе, Ти, працював, забув про все на світі, Ти втратив все, життя не повернеш. Ти втратив найдорожчі миті, Ти втратив ніжність, ласку і тепло, Вони тебе чекали щохвилини, Але ти втік і так і не прийшов. Тепер на сконі років розумієш, Що втратив найдорожчі відчуття, Що більше не повернеш ти нічого, Життя пройшло, немає вороття. Ти прагнеш більше говорити з сином, Ти хочеш пригорнутись до доньки, Але вони чомусь тебе не чують, Ти став чужим, ти зрадив їх на вік. І розуміння все приходить з часом, Як важко втратити себе, Але найважче втратити коханих, А повернути вже немає сил. Тому любіть, кохайте і шануйте, Тоді коли потрібні Ви. Бо час невпинно пролітає, Якщо прогавиш, вже не повернеш.

2019-06-29 16:03:29

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Де Лайт

Дуже глибокий вірш

Відповісти

2019-06-29 16:27:16

Подобається

Ruslan Yermak

Дякую

Відповісти

2019-06-29 16:49:33

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1768

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1243