Нічний гном
Невідоме стає сенсом не життя... Не існує без нічого і мене. Все можливо, бо колись воно прийде. Невідомість не лякає, бо вже є... Невідомо "Де?", "Коли?" і "Як?", Ти чи я... Можливо ми разом. Без нічого не існую в світі я, І без неї не існує в світі жоден. Ранок, вечір, день чи ніч, Все існує потойбіч. Сон, солодкий аромат, Нас приваблює цей сад. Тихо йде до нас цей гном, Що несе з собою сон. Тихо, лагідно гойдає, Міцно очі закриває і чоло нам підправляє. Лагідний, веселий вітер Нам приносить в ліжко квіти. Кидає під постіль зірки І дарує їм сопілки. Муркотіння. Тиша. Сон. Невідомим стає гном.
2020-07-17 14:53:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4264
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6179