Нічний гном
Невідоме стає сенсом не життя... Не існує без нічого і мене. Все можливо, бо колись воно прийде. Невідомість не лякає, бо вже є... Невідомо "Де?", "Коли?" і "Як?", Ти чи я... Можливо ми разом. Без нічого не існую в світі я, І без неї не існує в світі жоден. Ранок, вечір, день чи ніч, Все існує потойбіч. Сон, солодкий аромат, Нас приваблює цей сад. Тихо йде до нас цей гном, Що несе з собою сон. Тихо, лагідно гойдає, Міцно очі закриває і чоло нам підправляє. Лагідний, веселий вітер Нам приносить в ліжко квіти. Кидає під постіль зірки І дарує їм сопілки. Муркотіння. Тиша. Сон. Невідомим стає гном.
2020-07-17 14:53:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12353
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3191