Нічний гном
Невідоме стає сенсом не життя... Не існує без нічого і мене. Все можливо, бо колись воно прийде. Невідомість не лякає, бо вже є... Невідомо "Де?", "Коли?" і "Як?", Ти чи я... Можливо ми разом. Без нічого не існую в світі я, І без неї не існує в світі жоден. Ранок, вечір, день чи ніч, Все існує потойбіч. Сон, солодкий аромат, Нас приваблює цей сад. Тихо йде до нас цей гном, Що несе з собою сон. Тихо, лагідно гойдає, Міцно очі закриває і чоло нам підправляє. Лагідний, веселий вітер Нам приносить в ліжко квіти. Кидає під постіль зірки І дарує їм сопілки. Муркотіння. Тиша. Сон. Невідомим стає гном.
2020-07-17 14:53:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12402
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1914