Вишнева кістка
Соковита червона любов,
Така ніжна, яскрава, як кров...
Все біжить, не спиняючи часу,
Зберігаючи вічну красу.
Поринаю в мову народу,
Я отримую її насолоду.
Все ковтаю безмежним поривом,
Ми з тобою залишимось дивом.
Я надмірно несу ту красу,
Від якої, можливо, помру.
Я тремчу, не спиняючи подих
І повільно спускаюсь до них.
Вишня розлуки, кістка болю
Він так сильно просився на волю.
Не тримаючи грубим намистом,
Він криваво покинув під тиском.
Все без жалю, без балачок
Все так награно, як кулачок,
Пальці якого сама дивина,
Бо ті пальці чиясь голова.
Я не прошу любити, ти не вмієш цього,
Ти не просиш кохати, він залишив його.
Ти не любиш цю вишню, а я люблю її,
Я ковтаю цю кістку, ти вбиваєш її.
2023-06-29 21:55:51
6
0