Постійні питання та сивина
Ruslan Korzh
Полюс холодний, твоя сивина, Наче в останнє кричу я до тіла. Разом із ним пішов сенс в небуття, Поруч із ним бігтиму й я... Скільки можна вбивати людей? Скільки можна вбивати живе? Чи є людяність в серці? Чи є тут поняття – "я людина розумна"? Чи є в світі душа, край серця живого?! Де всі ті набуття – доброта та любов? Ближній вбитий лежить, і, це явно не від кохання... Темрява тиші, що поглинає тіла, Темрява прози про вбивства. Тут немає світлого краю, Тут немає святого шляху, Тут залишився тільки той ніж, Що так гаряче ріже – "заріж!"
2023-06-16 05:00:44
5
0
Інші вірші поета
Полюбляю... Люди - це зброя... Сумна пані Народження
Інші поети
anleah
@anleah
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2272
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759