Постійні питання та сивина
Ruslan Korzh
Полюс холодний, твоя сивина, Наче в останнє кричу я до тіла. Разом із ним пішов сенс в небуття, Поруч із ним бігтиму й я... Скільки можна вбивати людей? Скільки можна вбивати живе? Чи є людяність в серці? Чи є тут поняття – "я людина розумна"? Чи є в світі душа, край серця живого?! Де всі ті набуття – доброта та любов? Ближній вбитий лежить, і, це явно не від кохання... Темрява тиші, що поглинає тіла, Темрява прози про вбивства. Тут немає світлого краю, Тут немає святого шляху, Тут залишився тільки той ніж, Що так гаряче ріже – "заріж!"
2023-06-16 05:00:44
5
0
Інші вірші поета
Людина Вишнева кістка Сумна пані Невідоме
Інші поети
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1602
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4049