Новела

Ruslan Korzh

Час летіти в потойбічні світи, Час відпускати усе, що не твоє... Розумієш, цей світ не для мене... Та й я не для нього! Час, коли ти живий ще пару годин І після цього нікого не стане, Вони підуть і залишать це тіло. Бувай, залишайся у ямі. Вони все зробили, аби показати цей світ В тих фарбах, в яких він існує. І не карай за це ти себе, Ти не винний... Винних нема... Душа їх забрала, вони всі втекли, Тіло залишилось на деякий час. Далі не разом, вже поодинці, Там сам диявол на них вже чекає... Ні, це не смерть, це новеньке життя, Там новенькі герої у цікавій новелі, Там палаючий бруд і залізні клітки, Там кімнати пусті і нічого живого... Живих вже немає, це місце для мертвих, І саме тут знайде спокій Душа, Так, є самотність, але тобі це знайомо. Не карай! Просто зростай і надихайся. Посадка на рейс вже закінчилась, Ті, хто не встиг, значить вам ще не час. Туди потрапляють прозорі, які загубили свій колір, Або просто ж віддали свій колір чужим.

2020-07-12 18:26:56

Інші вірші поета

Другові Народження Уламки Невідоме

Інші поети

Линда Портман

@linda_portman

Ruslana

@rock_ksolana

Venti//

@ArchontOfFreedom

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16927

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13438