Всередині нотки

Ruslan Korzh

Обожнюю тишу за те, що можна послухати свої думки, Вмикаю касету і слухаю безліч подій. Тіло – це програвач, думки – то касета, а душа – невідомий мій автор. Сльоза, друга і третя. Гострий удар в саме серце. Очі заплющую і бачу той вогник, який чекаю з першої болі. Пробачте, я вже більше не можу, Я не в силах з цим впоратись, руки складаю... Там на мене чекає лише сатана, Я стрибнув в саме пекло, в кровавий котел. Тіло палає, душа в клітці сидить, Думки не вщухають, згадують тебе, Як єдине прекрасне в цьому житті. Смерть до мене ласкава, я навіть не кричу в її бік. Тиша. Котел. Кусень тіла і бліда душа. Кайдани. Думки. Калюжа яскравої крові. Це кімната моя, – книга почата. Мій чорний птах, сутінки мої. Життя догорає. Біль моя луснула, ллється кров з оченят, Довгоочікувану подорож я починаю, без усмішки на самоті. Нікого немає, я не впускаю. Дякую вам, рідні мої. Всі свої спогади, кольорові нитки... Я зачинив у сундук і поклав до душі. Завжди, коли мені буде сумно в "нижньому царстві", Я буду згадувати тільки про вас, Як я сміявся, радів і був просто щасливий Від вашого існування в моєму житті... Так, унизу мені не буде вас вистачати, Але час мій настав і мені вже кортить. Думка. Перо. Тихе "пробач".

2020-07-15 16:34:01

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Kruhitka Dobro

Дивний вірш, через який можна відчути усі Ваші біль та переживання. Іноді в цьому вірші я з Вами згоден, а іноді ні, в плані відчуттів.А от в цілому вірш класний.

Відповісти

2020-07-16 06:08:28

1

Ruslan Korzh

Дякую вам за коментарій🖤

Відповісти

2020-07-16 12:22:31

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1641

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1663