Всередині нотки

Ruslan Korzh

Обожнюю тишу за те, що можна послухати свої думки, Вмикаю касету і слухаю безліч подій. Тіло – це програвач, думки – то касета, а душа – невідомий мій автор. Сльоза, друга і третя. Гострий удар в саме серце. Очі заплющую і бачу той вогник, який чекаю з першої болі. Пробачте, я вже більше не можу, Я не в силах з цим впоратись, руки складаю... Там на мене чекає лише сатана, Я стрибнув в саме пекло, в кровавий котел. Тіло палає, душа в клітці сидить, Думки не вщухають, згадують тебе, Як єдине прекрасне в цьому житті. Смерть до мене ласкава, я навіть не кричу в її бік. Тиша. Котел. Кусень тіла і бліда душа. Кайдани. Думки. Калюжа яскравої крові. Це кімната моя, – книга почата. Мій чорний птах, сутінки мої. Життя догорає. Біль моя луснула, ллється кров з оченят, Довгоочікувану подорож я починаю, без усмішки на самоті. Нікого немає, я не впускаю. Дякую вам, рідні мої. Всі свої спогади, кольорові нитки... Я зачинив у сундук і поклав до душі. Завжди, коли мені буде сумно в "нижньому царстві", Я буду згадувати тільки про вас, Як я сміявся, радів і був просто щасливий Від вашого існування в моєму житті... Так, унизу мені не буде вас вистачати, Але час мій настав і мені вже кортить. Думка. Перо. Тихе "пробач".

2020-07-15 16:34:01

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Kruhitka Dobro

Дивний вірш, через який можна відчути усі Ваші біль та переживання. Іноді в цьому вірші я з Вами згоден, а іноді ні, в плані відчуттів.А от в цілому вірш класний.

Відповісти

2020-07-16 06:08:28

1

Ruslan Korzh

Дякую вам за коментарій🖤

Відповісти

2020-07-16 12:22:31

Подобається

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3816

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1160