1
Саркоманд, наркомат. Прийдешній поштовх до границі зору. Як то буває у комах,             найкращим коштом                    є можливість облетіти гору. Капелани думок планети Струнами описують струмкі стрункі струмки, З яких ми жадібно п'ємо усі ці роки,                     прослухавши усі сонети, Але з бажанням бути поряд з тим життям,                      якого нам давно не треба. То все тонкощі каяття, але ти уяви Фрактальну живописність, у якій Ми є асиметричний головотяп, Що намагається насолодитись.     хоча би протягом перерви,        гортає залишки червоних книг І думає, чи хоче жити              у світі, де є тільки нерви, А потяг часу більше не вертає                  подивитись на тварин.
2023-07-18 19:59:03
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олег Шаула
Відповісти
2023-07-18 20:07:09
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3284
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3982