Пуск

Олег Шаула

Чашка чаю і твій погляд поряд Я не зважаю що з моря в зорях Немовби зграя немов живого Розмаїття квитків з трамвая Сяє натяками світлофора Ми вдвох вдих видих тьох Відповідає пульс Торох для тихих обох Означає пуск .

2022-10-04 11:59:47

22

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Veil

Як ти прийшов до такої форми та звідки береш натхнення? Що такого читаєш? Мені здається, треба багато чого перечитати, щоб писати такі нестандартні рядки й вміло поєднувати це з тематикою, яку хочеш передати. Я в захваті від вірша. Це дуже круто!

Відповісти

2022-10-04 12:10:43

1

Олег Шаула

@Veil Ґречно дякую. Драбинка насправді не дуже складна, до неї якось органічно сам приходиш, якщо тягне на короткі рядки, особливо якщо читаєш Маяковського, він її дуже любив.

Відповісти

2022-10-04 12:15:13

2

Кіса Белінська

Лайк за драбину! Моя зламалася(

Відповісти

2022-10-16 17:44:15

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11261

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

44

34

8136