Моє буття - кров з молоком
Моє буття - кров з молоком,
Мій сніданок - кава з вершками,
Як би там не було,
Та все одно ми залишаємось пішаками,
Ранок починається не з кави,
Життя далеко не казка -
Ми продовжуємо робити те, що нам не цікаво
Заради спасибі, задля будь ласка.
Ти зрадив мрію, вважай, що зрадив собі,
У корінні вирвав потуги,
Дивно побудований цей світ:
Вчора йшли в один ряд, сьогодні не назвеш навіть другом.
Пробачати іншим - дрібниця,
Пробачити собі - неможливо,
Адже часи нічого не залишили
Від тієї жаги, яка була в тих юних лицях.
Знімаю відбитки пальців
З власних цілей, за які тримався обома руками
Й продовжую лише усміхаться,
На запитання "Як справи?" відповідаю, що так само,
Як було вчора, сьогодні й буде завжди,
Адже зміни - ніщо інше ніж вибір,
Шрами на своїх збитих руках покажи
Й скажи спасибі...
Подякуй, що розплатився лише руками,
Деякі віддали життя за шанс,
Адже не соромно бути побитим за прекрасну даму,
Соромно не відповісти на виклик, навіть один раз...
Поки нами грають партію спокійно,
Ми йдемо вперед, бо назад шляху нема,
Через це й розв'язуються війни,
Бо позаду твоя сторона, спереду шах і мат.
Моє буття - кров з молоком,
Мій сніданок - кава з вершками,
Ви не питали як справи давно,
Але все досі так само.
2022-02-21 07:48:53
2
2