Ось ти перед мною метушишся
Саша Гаврилюк
Ось ти перед мною метушишся І збираєш свої речі, Я тебе навіть не прошу залишиться, Отакий вийшов романтичний вечір. Ти кричиш, бо набридло мовчати, Немає сенсу звинувачувати інших людей, Адже я мовчу, бо нема чого сказати, Залунала улюблена пісня - грохіт гаркнутих дверей. Доведеться впитись так, щоб не міг стояти на ногах, Бо занадто довго я довкола ходив, Відчуваю, як у моїй руці твоя рука, Але я в кімнаті один... Вітер дме з відкритого вікна, Серце стихає при кожному ударі, А мене клює думка, що зараз йдеш сама Через нічні вулиці й тротуари. Хоч мені вже не має будь до цього діла, Все вже вирішено, все, Ти зробила так, як захотіла, Цікаво,що буде тепер? Тепер ми не будем разом, Настала пора й відпустив, Я знав, що так буде, відразу, Та просто я тебе любив. Я переживу, бо до мене вже хтось пережив, Відпускаю, бо до мене вже хтось відпустив, Раптом телефон зазвонив, Та я знаю, що це не ти. Твоє тіло - насалода, Я відразу відчув це, Виявилось, що найменшої прохолоди Достатньо, щоб захололо серце. На моїх губах досі слід твоїх, Вони тепер такі гарячі, Як я не хотів, Та більше їх не побачу. Любов нервово курить на балконі, А ти у перехожих просиш підкурити, Найгірше те, що ми живемо в одному районі, Я знаю де ти будеш ходити. Де і ким будеш працювати, Знаю хто буде твоїм особистим касиром, Знаю кого ти будеш цілувати, Коли я буду проходити мимо. Знають скільки буде дверей І до скількох не буде ключів, Я розчинюсь серед натовпу людей, І буду радіти, що ви залишилися живі. На Ви, бо тепер чужі, Робимо це, хоч його й не треба, Ти кохаєш іншого, щоб робити боляче мені, А я шукатиму дівчину, яка була б схожа на тебе. Все колись пройде, Все забудеться зізнавшись, Буде так тепер, Бо ми спалюємо мости, так ні в чому не розібравшись.
2020-10-28 10:22:59
1
0
Інші вірші поета
Наш народ - маразматик Ніхто й ніколи не повірить, що ми наробили Якось чужо стало вдома У житті кожної людини
Інші поети
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16092
Недоречне (UA)
Ай
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1212