Так буває не по собі, Коли на уроці географії тут, У класі, вчитель розповідає про світ У якому сам ніколи не був. Життя, яким не жив ніколи, Лише черпає знання з глибин І надіється, що після закінчення школи Про це йому, з свого досвіду, вже розкажемо ми. Думаю, що якогось ранку, Коли світанку чекатиму свого, Візьму до своїх рук я карту Й зникну десь там, де горизонт... Прокидаюсь посеред океану, Де чайки й шум хвиль, Думав, що мене вже не стане Через декілька миль. Та бачу, як отам десь Провиднюється земля, Вона схожа, мені так здається, На Канаду чи США. Люди тут такі самі зовсім, Як у кожного вдома, Але вони на рівень вище від усіх, Як кожному відомо. Це ж захід, інша ситуація, Інші умови, інший народ, Але насправді знаєте чим вони викликають авації? Їм на всіх інших всеодно. Взяв літак наосліп чи всліпу, Хто як чути хоче, Прокинувся...Петербург, Москва, центральна площа. Здавалося б історичні місця, Але люди в ланцюгах... Це наскільки убого, Коли у кожному офісі є місце, Де у рамці їхній образ бога... Ну це ж абсурд, Репресії й глобальна цензура... ганьба, Шкода вас... Але затримуватись не буду, Піду кудись туди он, за Урал. Сил йти пішки нема, Тому довелося добиратися автостопом, А коли вже міцно стояв на ногах, Підняв голову - Європа. Якщо сон, то правдивий дуже, Ніби все, як хотів, Але тут всім ти байдужий, Та й тягне до рідних країв. Я, до речі, не сказав, З голови вилетіло зовсім, Був там, де вічна мерзлота, Та ледь не замерз, та була якраз осінь. В Австралії був, Думав, що прийду Й подарую їм свою теплоту, Але вони й так страждають від температур... Тому пішов туди, де тепло, Острови, де під сонцем твій вогник може вільно тліть, Але там лише закордонні... І їхні душі мертві, На серцях лід, тому їх продовжує гаманець лише гріть. До Азії потрапив якось, І це зовсім інший світ, Такий механізм... але так столась, Що людей там більше, ніж шансів і мрій. Рокрутити глобус далі спробую, Україна. Тут проблем не менше, а може й більше, Зате тут легко виділятися серед інших - Просто говорити українською мовою. Відчуваєте ці нотки... цей смак, Я його ніколи не забуду, Добре там, де нас нема? Ні, добре там, де нас ніколи не буде. Люди, зупиніться ж ви, Вилазьте зі своїх барліг, Не кажи, як ти раніше добре жив, Адже час не стоїть... ще скільки років Пройде за твоєї участі, Вони без тебе зможуть, а от ти без них... Тому дій, щоб потім не мучався, Що щось за життя не встиг. Таку ми вже застали систему - У всіх свої проблеми, Тому не треба робити з мухи слона, Це ж не зоопарк... Необхідно, що це було, як і останнє, Лише тоді вистачить часу, Як то кажуть, що було б бажання, А можливості тобі дадуть. Так вже зроблено для всіх, У кожного свій час, свій ліміт, Ми можемо змінити світ... Лише коли зрозуміємо, що єдині перешкоди - ми самі.