Пообіцяй мені
Завтра буде інший, завтра буде інший день,
А ми вже не діти,
Час прийшов, так швидко, ще скільки його пройде
Й від цього нам нікуди не дітись.
Дай мені руку і я відступлю від межі
Фотострічок і альбомів,
Тут ми будемо зовсім не ті,
Найкраща версія нас, невідома нікому.
Пообіцяй мені, що ніколи
Й ні за яких обставин
На твоїм вікні не затуляться штори,
Усупереч словам твоєї мами.
Коли вимкнуть світло
Й все місто буде в темноті,
То знай, що в зиму, що в літо
Я прийду на твій поріг.
І тоді, можливо,
Все буде як у тому сні:
Ти скажеш, що щаслива,
Довірившись моїй руці.
Я ж не матиму слів,
Щоб передати це почуття, цей стан,
Тримаючи погляд на тобі
Я буду читати по губах,
Що не слід було й починати
Те, що так далеко зайшло,
І ніби сніг лапатий
Шарудить з-під підошв,
Отак пролунає мені в спину " Не йди",
Темрява накриє нас з головою,
Я не знав себе таким -
Мрійливий, з легкою рукою
У якій пелюстки квітів,
Які розцвіли по дорозі до твого дому,
Єдина стежка на світі,
Не відома нікому
І я пишаюся, що саме мені
Вдалось зрозуміти цей момент,
Що ті дальні ліхтарі
Допоможуть знайти тебе.
Іскра, світло... Розплющую очі,
На губах так щось тліє ніжно,
Не вірю, але дуже хочу,
Повертаю голову - ти на іншому кінці ліжка.
Пообіцяй мені, що це не сон
І про те, що це не закінчиться ніколи...
Ти досі спиш, але я бачу, що давним-давно
Ти зробила свій вибір, бо на вікні затуляні штори.
2021-02-12 21:12:54
4
0