Пообіцяй мені
Завтра буде інший, завтра буде інший день, А ми вже не діти, Час прийшов, так швидко, ще скільки його пройде Й від цього нам нікуди не дітись. Дай мені руку і я відступлю від межі Фотострічок і альбомів, Тут ми будемо зовсім не ті, Найкраща версія нас, невідома нікому. Пообіцяй мені, що ніколи Й ні за яких обставин На твоїм вікні не затуляться штори, Усупереч словам твоєї мами. Коли вимкнуть світло Й все місто буде в темноті, То знай, що в зиму, що в літо Я прийду на твій поріг. І тоді, можливо, Все буде як у тому сні: Ти скажеш, що щаслива, Довірившись моїй руці. Я ж не матиму слів, Щоб передати це почуття, цей стан, Тримаючи погляд на тобі Я буду читати по губах, Що не слід було й починати Те, що так далеко зайшло, І ніби сніг лапатий Шарудить з-під підошв, Отак пролунає мені в спину " Не йди", Темрява накриє нас з головою, Я не знав себе таким - Мрійливий, з легкою рукою У якій пелюстки квітів, Які розцвіли по дорозі до твого дому, Єдина стежка на світі, Не відома нікому І я пишаюся, що саме мені Вдалось зрозуміти цей момент, Що ті дальні ліхтарі Допоможуть знайти тебе. Іскра, світло... Розплющую очі, На губах так щось тліє ніжно, Не вірю, але дуже хочу, Повертаю голову - ти на іншому кінці ліжка. Пообіцяй мені, що це не сон І про те, що це не закінчиться ніколи... Ти досі спиш, але я бачу, що давним-давно Ти зробила свій вибір, бо на вікні затуляні штори.
2021-02-12 21:12:54
5
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15377
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
866