Nothing brakes like a heart
Життя показало нам одне, Що ніщо не розбиваються так, як мрії дітей І серця, але це вже в більш старшому віці, Коли вперше маєш розмову з офіцером поліції Про те адміністративне, державне майно, Яке ти розтрощив голими руками, Так ти все зрозумів, але все одно Через час зробиш так само. Бо ж що болить сильніше, Ніж шматки скла у відкритій рані? Ти починаєш через це складати вірші, Засинаєш лише під ранок... Порушуєш режим, пропускаєш тренування, Погано вчишся і забуваєш про їжу, Вкінці дня повертаєшся до своєї спальні, Де навколо порвані фото тої, яка була гнилою, хоча й любила свіжі Квіти й гуляти літніми вечорами, Любила дивитися фільми англійською із субтитрами, Коли сиділа позаду, то трималася двома руками, Її очі... Вони були такими чистими, такими коханими і... Таки ми ж хитрими. На жаль, за красою не видно душі, Й виходить так, на диво, Що людина, яка нагадує суцільні лінії кущів Троянд, не така вже й красива... Ми віримо очам, як прикро... Серце теж не завжди вказує вірний шлях, Тоді ці помилки вириваються з середини криком, А зовні залишаються лише в рубцях... Чому це так? Ніхто не знає, Хоча скільки такого вже було, Скільки історій було розказано за чаєм, Скільки разів за пляшкою казали, що все маячня - ця любов... А скільки ще цього буде, Від злості на зубах оскал, "Треба щось міняти" - думають люди Сидячи на березі моря, на піску - маленьких шматочках скла... Бережіть мрії і серця.
2023-04-04 23:07:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14323
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3274