Role of Phoenix

Mysterious

You said I was a failiur, not good enough You said life for me is just too tough You said it's not my fault for being born that way Making mistakes and failing everyday Guess what? I don't remember asking for your advice Cause everything you say are just a pack of lies Congratulations! You are among my new motivators On the top list of: to prove to the haters I may look like the rose fragile and easy to crush But I also have thorns to make you bleed with a touch I have got poison in my veins but my eyes burn with flames A little warning I never forget names You talk a lot tell me what's your victory? Does shooting me down awaken you name in history? You'll still be talking while I will be busy making cash Cause I play the role of Phoenix that rise from ash

2018-11-04 17:29:08

18

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Mysterious

thanks a lot♥️

Відповісти

2018-11-05 04:56:48

Подобається

Lorraine

@Mysterious Your always welcome❤❤❤❤

Відповісти

2018-11-05 10:25:33

1

STELLA RAYMOND

The last stanza is awesome dear. I ❤❤❤❤ it.

Відповісти

2018-12-25 14:56:47

2

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2285

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12029