Role of Phoenix
Mysterious
You said I was a failiur, not good enough You said life for me is just too tough You said it's not my fault for being born that way Making mistakes and failing everyday Guess what? I don't remember asking for your advice Cause everything you say are just a pack of lies Congratulations! You are among my new motivators On the top list of: to prove to the haters I may look like the rose fragile and easy to crush But I also have thorns to make you bleed with a touch I have got poison in my veins but my eyes burn with flames A little warning I never forget names You talk a lot tell me what's your victory? Does shooting me down awaken you name in history? You'll still be talking while I will be busy making cash Cause I play the role of Phoenix that rise from ash
2018-11-04 17:29:08
18
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Mysterious
thanks a lot♥️
Відповісти
2018-11-05 04:56:48
Подобається
Lorraine
@Mysterious Your always welcome❤❤❤❤
Відповісти
2018-11-05 10:25:33
1
STELLA RAYMOND
The last stanza is awesome dear. I ❤❤❤❤ it.
Відповісти
2018-12-25 14:56:47
2
Інші вірші поета
Helping hand STRANGER INNOCENCE PSYCHOTIC
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1682
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4239