Хто ми?

Сніжана Ворон

Ти вбивця декількох життів, Причина сліз і ненависті до світу. Хтось через тебе літав з мостів. Для тебе його життя може бути миттю. На жаль, може ніколи і не дізнаєшся, Чиє життя зміг ти погубить. Світом далі ти милуєшся, Бо тобі нема про що скорбить... Але ти став для когось кінцем, Порубав його душу на шматочки, І в сльозах змусив захлинатися. А ти не пророниш ні злізиночки... Може, це близька тобі людина, Якій ти в гніві щось промовив, Слова, що в серце вставили кинжал? Можливо, в його душі крик, що краще би побив! Для себе ти - миротворець, А може, просто янгол, Та тепер через тебе хтось чужинець, І кожну ніч його трясе... Так, ти міг зробити це випадково, Навіть не помітивши, Як це слово його зламало І як тепер від болю він не може встати. Ти дав йому ковток отрути, Він від болю звивався. Але про це ти встиг забути, Для цього ти навіть не старався. Мені від цього хочеться сміятись, Як, однак, можно просто когось вбить... І як легко про це забуть Може треба оглянутися? Хтось через тебе кляне свої мрії! Може ти його доламав! Він розповідає, як ти зламав його історії І вже забув, як сам когось зламав. ________________________________________ П.С. Один з кращий вірш на конкурсі "Важкий вибір"(кожен вірш був прекрасним)

2023-03-16 06:28:34

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Сніжана Ворон

дуже дякую🙏🤗. Він хоч і простий, але є про що порозмірковувати👉👈

Відповісти

2023-03-16 10:58:57

1

Coffee Content

Мені ваш вірш дуже сподобався! Під час його оцінювання на конкурсі його автор мені був невідомий.

Відповісти

2023-03-17 11:24:12

1

Сніжана Ворон

@Coffee Content я рада, що він вам сподобався🤗

Відповісти

2023-03-17 11:25:27

2

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

4160

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2705