Хто ми?
Ти вбивця декількох життів, Причина сліз і ненависті до світу. Хтось через тебе літав з мостів. Для тебе його життя може бути миттю. На жаль, може ніколи і не дізнаєшся, Чиє життя зміг ти погубить. Світом далі ти милуєшся, Бо тобі нема про що скорбить... Але ти став для когось кінцем, Порубав його душу на шматочки, І в сльозах змусив захлинатися. А ти не пророниш ні злізиночки... Може, це близька тобі людина, Якій ти в гніві щось промовив, Слова, що в серце вставили кинжал? Можливо, в його душі крик, що краще би побив! Для себе ти - миротворець, А може, просто янгол, Та тепер через тебе хтось чужинець, І кожну ніч його трясе... Так, ти міг зробити це випадково, Навіть не помітивши, Як це слово його зламало І як тепер від болю він не може встати. Ти дав йому ковток отрути, Він від болю звивався. Але про це ти встиг забути, Для цього ти навіть не старався. Мені від цього хочеться сміятись, Як, однак, можно просто когось вбить... І як легко про це забуть Може треба оглянутися? Хтось через тебе кляне свої мрії! Може ти його доламав! Він розповідає, як ти зламав його історії І вже забув, як сам когось зламав. ________________________________________ П.С. Один з кращий вірш на конкурсі "Важкий вибір"(кожен вірш був прекрасним)
2023-03-16 06:28:34
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сніжана Ворон
дуже дякую🙏🤗. Він хоч і простий, але є про що порозмірковувати👉👈
Відповісти
2023-03-16 10:58:57
1
Coffee Content
Мені ваш вірш дуже сподобався! Під час його оцінювання на конкурсі його автор мені був невідомий.
Відповісти
2023-03-17 11:24:12
1
Сніжана Ворон
@Coffee Content я рада, що він вам сподобався🤗
Відповісти
2023-03-17 11:25:27
2
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4210
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3171