Хто ми?

Сніжана Ворон

Ти вбивця декількох життів, Причина сліз і ненависті до світу. Хтось через тебе літав з мостів. Для тебе його життя може бути миттю. На жаль, може ніколи і не дізнаєшся, Чиє життя зміг ти погубить. Світом далі ти милуєшся, Бо тобі нема про що скорбить... Але ти став для когось кінцем, Порубав його душу на шматочки, І в сльозах змусив захлинатися. А ти не пророниш ні злізиночки... Може, це близька тобі людина, Якій ти в гніві щось промовив, Слова, що в серце вставили кинжал? Можливо, в його душі крик, що краще би побив! Для себе ти - миротворець, А може, просто янгол, Та тепер через тебе хтось чужинець, І кожну ніч його трясе... Так, ти міг зробити це випадково, Навіть не помітивши, Як це слово його зламало І як тепер від болю він не може встати. Ти дав йому ковток отрути, Він від болю звивався. Але про це ти встиг забути, Для цього ти навіть не старався. Мені від цього хочеться сміятись, Як, однак, можно просто когось вбить... І як легко про це забуть Може треба оглянутися? Хтось через тебе кляне свої мрії! Може ти його доламав! Він розповідає, як ти зламав його історії І вже забув, як сам когось зламав. ________________________________________ П.С. Один з кращий вірш на конкурсі "Важкий вибір"(кожен вірш був прекрасним)

2023-03-16 06:28:34

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Сніжана Ворон

дуже дякую🙏🤗. Він хоч і простий, але є про що порозмірковувати👉👈

Відповісти

2023-03-16 10:58:57

1

Coffee Content

Мені ваш вірш дуже сподобався! Під час його оцінювання на конкурсі його автор мені був невідомий.

Відповісти

2023-03-17 11:24:12

1

Сніжана Ворон

@Coffee Content я рада, що він вам сподобався🤗

Відповісти

2023-03-17 11:25:27

2

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2418

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1792