Хто ми?
Ти вбивця декількох життів, Причина сліз і ненависті до світу. Хтось через тебе літав з мостів. Для тебе його життя може бути миттю. На жаль, може ніколи і не дізнаєшся, Чиє життя зміг ти погубить. Світом далі ти милуєшся, Бо тобі нема про що скорбить... Але ти став для когось кінцем, Порубав його душу на шматочки, І в сльозах змусив захлинатися. А ти не пророниш ні злізиночки... Може, це близька тобі людина, Якій ти в гніві щось промовив, Слова, що в серце вставили кинжал? Можливо, в його душі крик, що краще би побив! Для себе ти - миротворець, А може, просто янгол, Та тепер через тебе хтось чужинець, І кожну ніч його трясе... Так, ти міг зробити це випадково, Навіть не помітивши, Як це слово його зламало І як тепер від болю він не може встати. Ти дав йому ковток отрути, Він від болю звивався. Але про це ти встиг забути, Для цього ти навіть не старався. Мені від цього хочеться сміятись, Як, однак, можно просто когось вбить... І як легко про це забуть Може треба оглянутися? Хтось через тебе кляне свої мрії! Може ти його доламав! Він розповідає, як ти зламав його історії І вже забув, як сам когось зламав. ________________________________________ П.С. Один з кращий вірш на конкурсі "Важкий вибір"(кожен вірш був прекрасним)
2023-03-16 06:28:34
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сніжана Ворон
дуже дякую🙏🤗. Він хоч і простий, але є про що порозмірковувати👉👈
Відповісти
2023-03-16 10:58:57
1
Coffee Content
Мені ваш вірш дуже сподобався! Під час його оцінювання на конкурсі його автор мені був невідомий.
Відповісти
2023-03-17 11:24:12
1
Сніжана Ворон
@Coffee Content я рада, що він вам сподобався🤗
Відповісти
2023-03-17 11:25:27
2
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5038
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3858