Янгол ти?
Сніжана Ворон
Твої очі - це чисте небо. Волосся темне, як глубока ніч. Я боюся, що мій погляд оскверненний, Та словами мене не каліч. Ти чистий, немов янгол небесний, А я немов нежить якась. Та ти - живий! Від твоєї сонячної посмішки хитнулась. Якщо не янгол ти, то хто? Невже якийсь диявол? Та в це не повірить ніхто, Навіть якщо напрвиш ствол. Ти так стараєшся усім допомогти, Я дивлюсь на тебе з темноти. Я - немов нічний метелик, Полечу на світло твоїх очей. Чогось манить твій образ мене у снах, Не має сил тримать себе в руках. Я відправилась у забуття. Тепер нема мені спокійного життя...
2023-05-24 07:27:17
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сніжана Ворон
❤️❤️❤️
Відповісти
2023-05-24 09:22:45
1
Інші вірші поета
Закохайся в свою самотніть На жаль Мої почуття Я ревную тебе
Інші поети
Юля Штука
@JuliShty4ka
Emily Mcbroom
@Lol_books
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2580
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8381